Ось чергова гулянка у Москві,
Московські обивателі веселі...
А Грозний потопає у крові,
Розгромлені і спалені оселі!

Це - стадіон, а ось - Центральний вхід,
Повії посміхаються лукаво...
Спокійно все. Та раптом до воріт
Підходить тихо дівчина чорнява.

До пропускного пункту підійшла,
Як завжди документи вимагають...
Дістала паспорт, погляд відвела,
Та москалі її не пропускають.

І раптом - вибух, тисячі уламків,
На стадіоні - паніка і крик...
Це помста від святої мусульманки,
До цього уряд ваш хіба не звик!

А у «Новинах» журналісти
Аж захлинулись від брехні:
Що це «бандіти-терористи»,
Нема порядку у Чечні...

Теракт не просто є терактом,
Дурні московські холуї!
Почався з нього час розплати -
Платіть же за гріхи свої!

Платіть за Грузії окопи,
І за Ічкерію в руїнах,
Сепаратизм на Перекопі,
І за нещасну Україну!

В них дії, кажете, злочинні,
І ненависть вогнем палає
«Невинні жертви...» та невинних
Давно вже серед вас немає!

 Ніхто не може з вами жити в згоді
Ми зрозуміли пізно це, нажаль,
Вам не здолати вільного народу,
То ж - руки геть, товаришу москаль!

Шахідки образ забувається помалу -
Життя їй вічне, Господи, подай!
Хто смерть прийняв заради ідеалу
Той однозначно потрапляє в рай!

Борець за правду лиш її згадає,
Згадавши, боротьбу уже не кине.
Ічкерія за доньку не ридає,
Бо хто ллє сльози, той і гине.

Вона осяяна промінням
І підняла у вись меча...
Шкода, що вільній Україні
Таких дочок не вистача!

*   *   *

Смерть ворогам!

Ярина Аварія

КЦ