У релігійній традиції під есхатологією (у перекладі з грецького eschatos — останній, logos — учення) прийнято розглядати «вчення або знання про кінцеві речі». Іншими словами есхатологія — це обернені в майбутнє пророцтва. Як правило, есхатологічні пророцтва говорять про настання Судного дня, посмертне буття людини, кінець людства і Всесвіту.
Есхатології Ісламу в радянському релігіознавстві, через домінування атеїстичних переконань, було приділено дуже мало уваги. Вона подавалася як якась сукупність суперечливих, неясних і двозначних коранічеських пророцтв, які до того ж повністю запозичені з Біблії. Хоча практично вся есхатологія Ісламу представлена не в Корані, а в хадісах (висловах) Пророка Мухаммада (а.с.с). Теза про запозичення виглядає вельми сумнівною навіть при поверхневому перегляді есхатологічного напряму Ісламу.
Есхатологія хадісів Пророка Мухаммада (а.с.с) зазвичай ув'язується з настанням Судного дня. Але це не правило. Велику увагу в есхатологічних хадісах привертають конкретні історичні факти, прийдешні природні катаклізми і геополітичні події.
Війни і смута всередині Ісламу
У хадісах Пророка Мухаммада (а.с.с) багато разів повторюється про те, що мусульманську Умму в майбутньому чекають жахливі потрясіння, випробування, смута і внутрішні війни. Так Мухаммад (а.с.с) говорить про початок внутрішньої смути в Ісламі:
«Завертяться жорна війни в Ісламі після 35 років. І якщо загинуть (мусульмани), то такий шлях тих, що гинуть.»
Відомо, що мусульманський календар ведеться з початку Хіджри (переселення) мусульман з Мекки до Медіни. У 656 році, рівно на 35 році Хіджри, Усман ібн аль-Аффан, третій праведний халіф, найближчий сподвижник і зять Пророка (а.с.с), був вбитий в своєму будинку в Медіні під час бунту, який був спровокований за допомогою підтасовувань і невірної інформації групою незадоволених правлінням халіфа.
Саме з цієї трагічної події, як про це і згадувалося в хадісі, беруть початок внутрішні конфлікти в мусульманському Халіфаті.
Смерть халіфа стала несподіванкою для всіх. Після того, як Усман був вбитий, халіфом проголосили Алі ібн Абу Таліба. Проте Муавія, намісник Сірії і родич вбитого халіфа, підбурюваний тією ж групою бунтівників, виступив проти Алі.
Жорна війни завертілися. У 656 році в районі міста Басри відбулося перше зіткнення, відоме як «Верблюжа битва», між армією Алі і Муавії. Не дивлячись на те, що при особистій зустрічі Алі і Муавія домовилися, бунтівники спровокували битву, спеціально напавши на війська Алі.
А в липні 657 року на правому березі Євфрата відбулася велика битва між сірійцями і прихильниками Алі, названа згодом «битвою при Сиффіні». Так збувся ще один есхатологічний прогноз Пророка Мухаммада (мир йому):
«Не наступить година (Судний день), поки не битимуться між собою дві величезні спільноти. І відбудеться між ними велике побоїще, хоча обидві (спільноти) закликатимуть до одного (до Ісламу)». (Хадіс передали аль-Бухарі і Муслім).
Підсумком цієї війни стало те, що після смерті Алі, в 661 році халіфом був проголошений його старший син і онук Пророка (а.с.с), Хасан. Проте через шість місяців після свого обрання Хасан, маючи бажання стабілізувати ситуацію в Халіфаті, відкрито відрікається від влади на користь Муавії, правителя Сірії.
Так збувся інший прогноз Пророка щодо ролі Хасана в цьому конфлікті:
«Можливо Аллах примирить за допомогою його дві спільноти вірних(що конфліктують». (передав аль-Бухарі).
До влади приходить Омеяди — перша мусульманська династія. У Халіфаті настає стабілізація і економічне процвітання. Завойована Північна Африка, Іспанія, Мавераннахр (землі на схід від Аму-дар'ї). Іслам проник до Індії.
Як пише Мухаммад аль-Хидрі Бек в книзі «Виконання вірності в житті Халіфів»:
«Смути, що тривали десять років. Будь-яка інша цивілізація зруйнувала ся б. Проте Аллах, дбайливо охороняючи свою релігію, привів мусульман до згоди.».
Зовнішні війни
Пророк (а.с.с) часто говорив мусульманам про великі завоювання, що чекають їх у майбутньому. Як правило есхатологічні пророцтва Мухаммада (а.с.с) про прийдешні завоювання звучали у важкі для мусульман дні, коли вони піддавалися вбивствам, приниженням в Мецці або нападам з боку язичників в Медіні.
Природно, есхатологія подібних пророцтв на такому похмурому фоні здавалася фантастикою. Проте всі пророцтва Мухаммада (а.с.с) збулися з дивовижною точністю.
«Справді, Всевишній Аллах простер переді мною землю. І я побачив околиці сходу і заходу. Справді, влада моєї Умми охопить побачені землі».
Дійсно, завоювання мусульманського Халіфату в значній мірі розповсюдилися на захід і схід, ніж чим на південь і північ.
«Ви завоюєте Аравію, потім Персію, а потім Візантію». (Хадіс переданий аль-Бухарі)
Вже за життя Мухаммада (а.с.с) значна частина Аравії прийняла Іслам, а після його смерті в епоху Абу Бакра до складу Халіфату увійшли території Бахрейна, Південної Аравії — Оман, Хадрамаут, а також частина Сірії і Іраку.
Мусульмани з блискавичною швидкістю завойовували території Персії і Візантії. Тільки при другому халіфові Омарові були завойовані Палестина, Сірія, Лівія, Закавказзя, Верхня Месопотамія і Єгипет.
У багатьох висловах Пророка (а.с.с) мовиться про те, що мусульмани завоюють Константинополь. Наприклад, в достовірному хадісі переданому Ахмадом мовиться, що коли Пророка (а.с.с) запитали: яке місто буде завойовано першим — Константинополь або Рим, він відповів: «Місто Іраклія (Константинополь) буде завойовано (дослівно «відкритий») першим».
Прогноз Мухаммада збувся через вісім століть в епоху розповсюдження владицтва Османського Халіфату. У 1452 році війська мусульман оволоділи останніми візантійськими містами, а в 1453 році мусульманська армія рушила на Константинополь.
Цікаво, що в есхатологічному пророцтві Мухаммада армія, що підкорила Константинополь, описується таким чином: «як прекрасна буде та армія».
Дійсно, бойова потужність армії мусульман, що штурмувала Константинополь, приголомшувала: 150 тисяч воїнів, що вселяли жах всім європейським правителям, триста вантажних судів, вісімдесят військових кораблів, десятки бронзових гармат, одна з яких називалася «гігантською» і стріляла кам'яними ядрами вагою біля півтонни.
Артилерія мусульман не знала собі рівних в світі. За одну ніч мусульмани перетягнули по дерев'яному помосту в замкнуту затоку Золотого Рогу 80 кораблів, що почали пряме бомбардування стін міста. Доля Константинополя була вирішена: він ліг і отримав назву Ісламбул (сучасний Стамбул), що в перекладі з турецької означає «Місто Ісламу».
Мухаммаду (а.с.с) також належать есхатологічні пророцтва про військові походи мусульман на Індію:
«Дві групи моєї спільноти убережено Аллахом від Пекла: група воює з Індією, і група яка буде з Ісой, сином Марьям (в день його пришестя)». (передав ан-Нісаї).
Через три століття після пророцтва, армії династії саманідів здійснюють військові походи до Індії і блискуче перемагають. Саманіди, вихідці з Балхськой області на півночі Афганістану, забезпечували безпеку кордонів Халіфату в Середній Азії. Їх резиденція в Бухарі була загальновизнаним центром ученості, мистецтва і літератури.
Пророк Мухаммад (а.с.с) неодноразово говорив про те, що мусульмани битимуться з монголами. От як це звучить:
«Не прийде Судний День поки не битиметеся з народом «турк» («тюрко- або монголо-язичний народ»). У них вузькі очі, жовті обличчя, плескаті носи, їх обличчя подібні до викованих щитів. Не наступить Судна година поки не битиметеся з народом, що взуваються в шерсть». (передав аль-Бухарі і Муслім).
У 13 столітті на мусульманський Халіфат линули монгольські полчища. Багдадський Халіфат в 1258 році був розгромлений монголами. Халіф аль-Мустасим був страчений. Проте в 1260 році мусульманська армія під орудою мамлюкськіх емірів Кутуза і Бейбарса завдала монголам важкої поразки. Монгольська армія тікала і відступила за Євфрат, Сірія була звільнена.
Як напише згодом мусульманський учений ан-Нававій:
«Ми зіткнулися в нашу епоху з монголами, зовнішність яких точністю співпадає з описом Пророка: вузькі очі, жовті обличчя, плескаті носи і овальні обличчя подібно до викованих щитів, вони взуваються в шерсть.. .. Нехай благословить Аллах свого посланника, який не веде мову з прістрастью, а лише по одкровенню, яке послане йому».
Деградація мусульман
багато есхатологічних пророцтв Мухаммада (а.с.с) присвячено темі відходу мусульман від засад і принципів Ісламу, їх моральній деградації. От як звучить один з подібних хадісів:
«Деякими ознаками Судного Дня виявляться: розповсюдження неуцтва, відсутність знань, безліч перелюбств, повсюдне вживання «хамра» (одурманюючих речовин і напоїв).» (передав аль-Бухарі і Муслім)
Вбивство (і кіллерство) стануть поширеним явищем — свідчать хадіси Пророка (а.с.с):
«Присягаюся Тим в Чиїх руках моя душа, прийде час, коли вбивця не знатиме за що вбиває, а убитий не знатиме за що убитий». (передав Муслім).
У інших хадісах мовиться про те, що ознаками Судногодини буде «розповсюдження раптової смерті».
Наступний хадіс таким чином описує моральний розклад мусульманської Умми:
«Ознаками Судного Дня є: «приватне» вітання (тільки з тим, кого знаєш), розповсюдження торгівлі так, що жінка допомагатиме (у торгівлі) своєму чоловікові, розрив родинних зв'язків, неправдиве свідчення, заховання правдивого свідчення.».
Для людей настануть часи «кривих дзеркал» і підміни цінностей: «.слова брехуна будуть прийняті за правду, а слова чесного — за брехню. Довіра буде надана віроломному, а вірний буде звинувачений в обмані (довіри). Це часи виголошування порожніх (арабське «рувайбада» означає також «банальних», «популістських») промов».
Ознаки Судного дня, зафіксовані в хадісах, традиційно розділяють на дві категорії: малі і великі. Малі є якоюсь прелюдією до появи великих ознак, які у свою чергу є передвісниками Судного дня.
Існує близько ста есхатологічних хадісів Пророка Мухаммада (а.с.с), що стосуються опису всього лише малих ознак. Прекрасні по силі свого звучання, красі алегорій і метафоричних порівнянь, прості і лаконічні у викладі, а тому що ще більш вражають точністю і об'ємом інформації, що міститься в них, — вони привертають увагу всякого і наповнюють серце вірного впевненістю в істинності пророцтва і шляху Мухаммада (мир йому).
Нижче приводяться деякі хадіси про малі ознаки Судного дня, одна частина яких супроводжується коментарями, а для іншої, через їх однозначність, вони були б зайві.
1. «.Раба народить свою пані.» Алегоричний вираз Пророка (а.с.с), що описує відносини батьків і дітей. Батьки народять власних панів, бо відношення дітей до батьків уподібниться відношенню господаря до свого раба. Чи треба говорити, що сьогодні такі часи, на жаль, вже настали.
2. «Коли справи будуть доручені тим, хто не має до них відношення, то чекай Судної години».
3. «.Мечеті будуть вибрані як дорога, і розповсюдиться раптова смерть». Ближче до Судного дня люди входитимуть в мечеть не для здійснення молитви, а для інших цілей, наприклад, щоб пройти через неї. Це буде єдиною причиною, що спонукає їх до відвідування мечеті. Яскравий приклад — наша махачкалінська джума-мечеть, яка зв'язує вулиці
Чернишевського і Дахадаєва; а за часів існування оптового ринку на вул. Дахадаєва, деякі торговці заходили лише для того, щоб набрати воду або відвідати вбиральні.
4. «Не наступить Судна година поки не .умножаться землетруси, розповсюдяться спокуси…»
5. «Для людей настануть часи, коли людині буде байдуже яким чином добути (кошти) — дозволеним або забороненим».
6. «..Розповсюдиться брехня, час прискориться, і зближуватимуться ринки». Йдеться про скоротечність часу, розповсюдження і широкий розвиток торгових відносин, із цього приводу в іншому хадісі мовиться, і «навіть жінка допомагатиме чоловікові в торгівлі.».
7. Есхатологічні хадіси Мухаммада (а.с.с) говорять про настання похмурого часу, коли розкрадатимуться суспільні кошти і будуть одурені вкладники (пригадаємо фінансові піраміди), голосно зазвучать голоси в мечетях (ймовірно, йдеться про появу мікрофонів, що підсилюють силу звуку або про гучні читання), людина прославить дружину над матір'ю, а друга — над батьком. . Послухаємо один з таких хадісів:
«.Когда державні трофеї розкрадатимуться, а амана (річ, що віддається на зберігання: депозити, внески) стане предметом наживи, коли виплата закату (мусульманський річний податок) перетвориться на тягар, коли чоловік підкорятиметься дружині і не послухається мати, почитиме друга і обходитиметься грубо з батьком, коли піднімуться голоси в мечетях, а лідером народу стане самий порочний з них, і плем'ям (нацією) правитиме розпусний, коли людині буде виявлено повагу із-за страху перед ним, коли розпиватимуть одурманюючі напої і одягатимуть шовковий одяг, коли розповсюдяться співачки і музичні інструменти.».
8. «Випереджайте своїми діяннями (настання) шести (явищ): владу дурних, безліч поліції, продаж влади, зневагу крові, розрив родинних зв'язків і людей, що сприймають Коран як сопілку. Вони виставлятимуть одного з них, навіть якщо він буде найменш з них досвідчений, керувати молитвою, лише для того, щоб послухати його спів».
Пророк (а.с.с) попереджає, що нагряне час дурних, безрозсудних правителів, час, коли збільшиться число поліцейських, державні посади продаватимуться, тобто займатися за хабарі, людське життя втратить всяку цінність, а все значення Корану зводитиметься до красивого читання. Що ми сьогодні і спостерігаємо по всьому світі.
9. «У останніх поколіннях моєї общини будуть мужі, що їздять на «сідлах». Вони висаджуватимуться з них біля воріт мечетей. Їх жінки (будуть) одягнені (але в той же час) — роздягнені».
Пророцтво, що вражає за своїм сенсом, де йдеться про появу автотранспорту («сідла»). А теперішній одяг жінок, що є мусульманками по крові, лише підкреслює їх нагість. Мечети заповнюються тими, що моляться (багато хто з яких приїжджає в мечеть на дорогих «сідлах»), дружини, сестри, матері яких ходять, як попереджав Пророк (а.с.с), — одягнені-роздягнені.
10. «Наближається час, коли до жителів Іраку не поступить ні кафіз (міра сипких тіл), ні дірхем (грошова одиниця).»
Всі пам'ятають багаторічну блокаду Іраку, в результаті якої з голоду і браку медикаментів загинули мільйони чоловік.
І таких хадісів немало.
Есхатологічні хадіси Пророка Мухаммада (а.с.с), сказані близько 1400 років тому, несуть абсолютно точну і правдиву інформацію, що якісно відрізняється від спекуляцій різного роду віщунів і шарлатанів.
Матеріалістично пояснити походження цієї інформації неможливо. Іслам — як релігія универсалізму і раціонального прагматизму, в першу чергу апелює до розуму і свідомості людини, а есхатологічний напрям Ісламу покликаний підтвердити неземний, божественний характер вчення Пророка Мухаммада Мухаммада (а.с.с) і попередити про настання Дня Суду.
«Наблизилася до людей година розплати в Судний День, вони ж (не готуються до нього), відвертаючись в безтурботності своїй». (Сура «Пророки», аят 1)
Ясін Расулов (Шахід іншаАллаг)
КЦ
Наша кнопка
версія для друку
