Політичні баталії розвернуті навколо Київського міського голови, ну хіба що ще Харкова варті уваги високопосадовців. Кому може впасти в око проблеми сільської громади Володимирівки, Григоріївки, Опитного, Нікіфоровки чи Сіверська. А це де?… Та й справді, що в Артемівському районі Донецької області можуть виникнути земельні проблеми? Та невже? Та того не може бути. На Донбасі все в рамках закону, тут просто в апріорі не може бути зловживань. Після роботи першокласних Топ-менеджерів обласного ’атунку все відбувається по накатаній доріжці і все у відповідності до «понятій», ой вибачте, забулась, певно що до Закону. Що Донбас, то промзона, аграрні питання й справді не є першочерговими і тим не менш, досить велику територію області займають сільськогосподарські угіддя. Щодо Артемівського району, то він повністю є сільськогосподарським й при тому землі з найменшим промисловим забрудненням. Вугільна, хімічна й металургійна промисловість знаходиться далеко, на південь області. За радянських часів район славився Садівництвом ОГ «Садовое», Опитное, Ягідне), овочівництво, хліборобство. Напевно й в теперішні часи район не пас би задніх, бо землі добрі, люди охочі до роботи, інфраструктура в радянські часи побудована. Та не так сталось як гадалось. В оренду землю отримати під фермерське господарство, як що ти не «наближений до імператора» майже неможливо, зрошувальні системи розібрано під особистим керівництвом голови держадміністрації на металобрухт, сади пішли під сокиру, бо бачте коріння живеться від цінних копалин, та надає великих фінансових збитків. Не державі звісно, бо держава не дбає про свої надходження до бюджету, корисних копалини (гіпси, глину, сіль), ні про населення, бо до народу ще не дотягли, а самотужки захистити своє майно й права не в змозі. Так, збитки зрозуміло несуть депутати, які за безцінь вивозять сировину, керівництво адміністрацій, які не до отримують хабарів за виділення сільськогосподарських земель під промислову розробку кар'єрів, керівники іноземних підприємств розташовані на нашій землі й використовують українські копалини, не дай боже вони недовироблять будівельних суміші й не ощасливлять нас наповненням ринку гіпсокартону. Та до чого це я? Мабуть з приводу гучних заяв Президента та Прем'єрки, їх чублень з приводу та без. Є потреба ставити до них питання, за умови їх досяжності. Та ні, волати про допомогу! Хто захистить «маленького» українця? Де ті тюрми в яких сидять бандити? Коли почнеться той «український прорив» який змінить донбасят у керівництві держорганів на місцях, замість того щоб подовжувати їх термін перебування у державного корита. НЕДОНБАСЯ
Джерело: Майдан
Час публікації: 24 квітень 2008 г., 11:02
Постійна адреса статті на сайті KAVKAZCENTER.com: http://www.kavkazcenter.com/ukr/content/2008/04/24/4257.shtml
© Copyright 2001-2008 KavkazCenter.com