Війна в Грузії міняє концепцію національної безпеки України.
Військові починають зміцнювати
оборону південного сходу країни.
Грузино-російський військовий конфлікт змушує керівництво України підсилювати обороноздатність держави. Вже цієї
осені Міноборони вимагатиме в
парламенту збільшити фінансування армії. Раніше оборонному відомству
планувалося додатково виділити два мільярди гривень, проте тепер запити
військових значно виростуть. Додаткові кошти
планується витратити на формування нових підрозділів і модернізацію озброєнь в
армійських частинах, що діють на Півдні і Сході країни. За словами
високопоставленого джерела в Міністерстві оборони, відповідна розмова вже
відбулася з президентом. Голова
держави заздалегідь схвалив пропозицію військових.
Газетні заголовки на зразок
«Крим буде наступним» не пройшли безслідно для української влади. Припущення
про те, що черговим об'єктом агресії для Росії може стати Україна, змушують
військових йти на безпрецедентні кроки. Вже починаючи з цього року на захист
Криму і сходу країни від потенційного нападу держава планує виділяти додаткові
кошти. Як повідомило «Спаві» високопоставлене джерело в Міноборони, в першу
чергу посилення повинне торкнутися частин протиповітряної оборони.
За словами заступника начальника
Генштабу Міноборони Ігоря Романенка, минулого року на Сході України вже був
сформований новий зенітний-ракетний полк протиповітряної оборони. Його завдання
— забезпечити захисну парасольку над Донецькою і Луганською областями. «Ми не
стоїмо на місці, а вдосконалюємося відповідно до викликів, які з'являються в
світі», — так прокоментував він необхідність створення нового полку на лівому
березі Дніпра.
Крім того, починаючи з цього
року, Міністерство оборони акцентуватиме увагу на захисті південних регіонів
держави і, зокрема, Криму. Може йтися про чисельне збільшення сил ППО,
перебазування з інших регіонів зенітно-ракетних комплексів і
літаків-винищувачів, модернізацію існуючих ракет і зенітно-ракетних комплексів
(ЗРК).
Ракети вже випробовуються
Крім того, в Україні в даний час
продовжується активне фінансування власного багатофункціонального ракетного
комплексу. Роботи з його розробки ведуться вже кілька років, особливо
інтенсивно — останні три роки. Головний розробник — Дніпропетровський ракетний
завод «Південмаш». За словами генерал-лейтенанта Романенка, комплекс припускає
уніфіковане використання ракет ППО в наземних та авіаційних частинах, а також у
військово-морських силах. «Одна базова ракета використовуватиметься в схемі
«земля — повітря», «земля — земля», «берег — корабель», «корабель — берег» і
«корабель — повітря», — говорить заступник начальника Генштабу. Випробування
окремих елементів багатофункціонального комплексу почнуться після 2010 року,
повідомив генерал-лейтенант. Нова система ППО буде повністю українського
виробництва, за винятком незначного відсотка деталей.
В рамках збільшення
фінансування, за словами джерела в Міністерстві оборони, цієї осені в
парламенті передбачається ставити питання про виділення додаткових коштів для
проведення навчань підрозділів ППО. Це питання, за даними «Справи», вже
обговорювалося з президентом. Ющенко запевнив військових, що кошти,
найімовірніше, будуть виділені.
На сьогоднішній день тренувальні
стрільби з ЗРК проводяться на єдиному в Україні полігоні «Чауда» під Феодосією.
В той же час на навчаннях у себе на батьківщині українці можуть використовувати
лише зенітно-ракетні комплекси типу «Бук», С-300 і «Оса». Стрільби з найпотужнішого
комплексу С-200, яким в 2001 році був випадково збитий російський пасажирський
літак Ту-154 над Чорним морем, відтоді заборонені. Тому вітчизняні зенітники змушені
проводити навчання на полігонах в Росії. За словами Романенка, залежно від
місцерозташування полігону за таку послугу Україна щорічно платить Росії від
одного до двох мільйонів доларів. До речі, не виключено, що після заяв
представників Російської Федерації про участь українських фахівців ППО в
бойових діях на боці Грузії може постати питання про заборону для України проводити
подібні заходи на російській території, не зважаючи на те, що Україна офіційно
спростувала участь своїх військових фахівців в кавказькій війні.
Заміна ядерній зброї
За словами екс-радника
президента з військових питань, генерал-майора у відставці Вадима Гречанінова,
питання зміцнення оборонної потужності східного і південного регіонів України в
Міноборони ставили ще на початку 1990-х. Після розпаду СРСР армія була
зосереджена переважно на території західних областей України. Проте у 1990-і
передислокувати війська на схід і південь було фінансово складно. Крім того,
практично неможливо з політичної точки зору. Тому реорганізацію відклали. «Але
сьогодні Росія підсилює угрупування в Північнокавказькому окрузі, а це
Краснодарський край, наші сусіди, і потрібно думати про це (посиленні оборони
південного сходу України. — «Справа»)», — говорить генерал-майор. За словами
Гречанінова, після відмови від ядерної зброї Україна вимушена шукати нові
засоби попередження війни. Замість ядерної зброї для України таким засобом може
служити сильна авіація і потужні наземні ракетні комплекси.
У будь-якому випадку військовий
конфлікт в Південній Осетії дав шанс української армії звернути на себе увагу
влади. Не виключено, що завдяки новому аргументу — російсько-грузинській війні
— оборонному відомству вдасться добитися адекватного фінансування армії на
рівні 2% від ВВП.
Цього року бюджет Міноборони
склав близько 10 мільярдів гривень, що складає лише 1% від ВВП країни.
Федір Орищук
«Справа»
Наша кнопка
версія для друку
