Сьогодні викликали на допит до Броварів через пригоди на минулому суді
Віталія Запорожця. Приїхала без запізнення, рівно на 11:00. Через те, що
приїхала вчасно — довелося пів години чекати, поки пустять в райвідділ.
Піднялася на третій поверх до кабінету №303 (його було зазначено в
повістці).
В кабінеті сиділа дівчинка, яка взагалі не зрозуміла, нащо мене
викликали до РУВС, адже допит уже проводили. Порадила тільки підійти в
той кабінет, де вручали повістку.
В тому кабінеті — схожа історія — сидить дівчинка, яка взагалі нічого
пояснити не може: \»Не знаю, що з вами робити. Допит вам уже проводили.
Ідіть в кабінет навпроти, до начальника райвідділу\». Це вже мене
обурило. Кажу: \»То що, я маю тут усі кабінети обійти, аби на допит
напроситися?!\» Дівчинка з невдоволеною міною пішла сама до начальника
відділку. Від начальника вийшов хлопець (як згодом виявилося — слідчий),
він довго водив мене коридорами, після чого завів до кімнати, де сиділо
двоє дівчат, і наказав їм сфотографувати мене та зняти відбитки
пальців. І тут почалося.
Звісно, я не погоджують. На попередньому допиті вже виникало таке
питання, і на правах свідка я відмовилась від цих дивних процедур.
Слідчий наказує дівчатам все одне фотографувати. Дівчата відмовляються,
заховали фотоапарати (явно не хочуть собі проблем). Слідчий кричить на
дівчат і телефонує кудись. До кабінету заходить якийсь чоловік, хапає
фотоапарат і починає мене фотографувати. Згодом з'ясувалося, що це був
начальник райвідділу. Звісно відвертаюся від об\'єктива (ну, не битися ж
мені з цією тушею). Начальник кричить: \»Голову підніми! Я
фотографую!\» Він так і не добився свого, гавкнув щось образливе, кинув
фотоапарат і втік.
Слідчий вручив мені чистий аркуш і наказав описувати на ньому, як саме я
відмовлялась фотографуватися. Пояснюю, що відмовилася від цього ще на
попередньому допиті, дала вичерпну відповідь у письмовій формі, що не
бажаю фотографуватися й давати відбитки пальців. Тут уже слідчий почав
прямо погрожувати й казати, що зараз робитиму все, що він накаже.
Намагаюсь зателефонувати адвокату, він уже чекає під відділком. Слідчий
волає на мене, погрожує відібрати телефон. Каже, що я не маю права
нікому дзвонити. І що я взагалі не маю права на адвоката, позаяк…
перебуваю в слідчому кабінеті. Адвокат питає, в якому кабінеті я
знаходжуся. Слідчий відмовляється назвати номер кабінету, стає на дверях
і кричить, щоб я негайно вимкнула телефон. Адвокат каже, щоб я починала
кричати, аби він бодай за криком знайшов мене. Я вже приготувалася
кричати, але раптом двері відчинилися, й до кабінету буквально влетів
адвокат.
Історія продовжується — слідчий наказує адвокатові залишити кабінет, тому що тут… йде допит.
Адвокат: Я адвокат допитуваної.
Слідчий: Покажіть угоду, що ви адвокат.
Адвокат: Я тут на підставі усної угоди (водночас швидко починає підписувати зі мною угоду).
Слідчий вириває в адвоката ручку й аркуш.
Адвокат питає, на яких підставах мене фотографували без моєї згоди.
Після тривалої суперечки всі разом йдемо до начальника відділу, де
складаємо скаргу на антиконституційні дії начальника. Начальник волає,
що адвокат не може бути моїм адвокатом на підставі того, що він захищає
ще якихось свідків. Коли адвокат це спростував, начальник відділу на
повному серйозі мотивував позбавлення мене права на захист тим, що я
скористалася своїм правом по ст. 63 Конституції (не давала свідчень).
Після цього начальник навіщось накричав на слідчого, пересканував увесь
мій паспорт включно з порожніми сторінками, і відправив нас трьох до
іншої кімнати.
Слідчий далі заявляє, що проводитиме фотозйомку. Знову адвокат пояснює
тому про існування конституції. Слідчий довго шукає в Інтернеті
конституцію, аби звірити її зі словами адвоката… Після того як
впевнився, що конституція таки існує, дає мені підписати протокол, який
просто посвідчує мою особу та говорить про те, що я відмовилась давати
свідчення згідно ст 63. (власне такий протокол я вже підписувала на
попередньому допиті) і… вручає мені повістку: на завтра о 14:00 знову
прийти до РУВС. Сказав, що буде очна ставка. Подивимось.
Місцева міліція дуже перелякана. І намагається бодай трохи налякати
людей, які підтримують Віталія Запорожця. На сьогоднішній суд на його
підтримку зібралося ще більше народу. В зв\'язку з цим суд було
перенесли назавтра. Ще й поставили біля входу великий підйомний кран,
аби ускладнити проведення акції…
Тетяна Близнюк
Джерело:Братство
Наша кнопка
версія для друку
